0 Comments

Центр надання послуг домашньої опіки у Тернополі – один з найдавніших у Карітасі, він працює з 1 грудня 1999 року. За ці роки змінювались підопічні, підходи та донори, співробітники набирались досвіду, з’являлись нові компоненти. Ставлячи акцент на реабілітації, при Карітасі Тернопіль обладнано реабілітаційний кабінет, частина співробітників мають кваліфікацію реабілітологів та масажистів.

– В чому наша «фішка»? – роздумує керівник проекту Наталія Масник. – Ми надаємо повний комплекс послуг, цього ніхто в місті не робить. Ми працюємо з найскладнішими випадками. Наш плюс в наявності інших послуг – при Карітасі є їдальня і соціальний працівник при потребі привезе їжу, у пральні можна випрати, якщо треба – то і священик прийде, висповідає. У нас гарне приміщення, обладнання для реабілітації, всі співробітники мають медичну освіту. І, хоча ми не надаємо чисто медичних послуг, всі регулярно проходять курси, аби підтвердити кваліфікацію.

Наталія працює в проекті з самого початку і їй очевидний прогрес, досягнутий за ці двадцять років – вироблена методологія, діяльність ведеться згідно з державним стандартом догляду вдома, налагоджена співпраця з соціальними службами, сімейними лікарями, про проект добре знають у місті – питань з набором підопічних нема. Головна проблема – левова частка фінансування досі надходить від міжнародних донорів і диверсифікація джерел фінансування –одне із найважливіших завдань, яке стоїть перед працівниками проекту.


Наталія Масник , керівник проекту “Домашня опіка” у Тернополі

– Для нас головне – не втратити проект, – розповідає Наталія. – Ми намагаємось використати всі можливості, аби розширити фінансування. У 2018 році ми вперше отримали соціальне замовлення від міської ради на паліативний догляд. Навіть коли фінансування закінчилось, не залишили людей, надавали послуги і далі. Зараз отримали новий грант. Намагаємось надавати платні послуги – це нелегко, адже у Тернополі заробітні плати дуже низькі, але певний поступ є. Дуже важливим є питання персоналу, адже тут потрібен досвід і покликання, такі послуги може надавати далеко не кожен, але коли любиш роботу це величезний плюс. Праця з людьми дуже важка – і налагодити контакт, якесь розуміння, це дуже важливо. Це справді покликання…

У 2019 році при Карітасі Тернопіль запрацювали зразу декілька проектів, які розширюють можливості традиційної домашньої опіки:

—  В рамках реалізації у Тернопільській міській територіальній громаді програми «Турбота», у 2019 році з місцевого бюджету виділено 200,00 тис. грн. для надання соціальних послуг недержавними суб’єктами із використанням механізму соціального замовлення у сумі 200 тис. грн. на паліативний/хоспісний догляд осіб з онкологічними захворюваннями IV стадії.

— Щопонеділка підопічні проекту «Домашня опіка» отримують комплексні гарячі обіди в рамках проекту PRO_Милосердя, кошти на який збираються через благодійні пожертви. .На даний час цією послугою зможе скористатися для початку лише 10 самотніх осіб, але з часом за співпраці Карітасу та Тернопільської міської ради проект охопить більшу кількість потребуючих людей

— За кошти міської ради фінансуються послуги «Соціального таксі», що є спільним проектом Карітасу та Волонтерського лідерського руху. Послугами спецавтомобіля користуються особи з інвалідністю I групи та захворюваннями опорно-рухового апарату, хворі на ниркову недостатність, залежні від гемодіалізу.

Однією з найсильнішим сторін проекту є його співробітники – люди, яким справді болить проблема самотніх літніх людей і які є справжніми чарівницями для своїх підопічних.

Що б я без неї робила… –  хвалить свою опікунку Анну Глезу 86-річна Ольга Василівна. – Це людина з великої букви, яка і все зробить, і розуміє мене. Якщо заберуть її то буде дуже тяжко Я без неї як без рук, як вона приходить то день коротший, якби кожен день приходила то добре було, але ж не виходить. Дякую, що ви людей нас старих поважаєте і любите…

Мені подобається моя робота, – каже Наталія Масник. – Я живу цим. Приємно зустрічати підопічних, чути від них слова вдячності – це надихає і дає поштовх працювати далі. Побачиш таку посмішку, почуєш «ми за вас молились» – і хочеш далі працювати. Це для мене дуже важливо. Тернопільщина досить релігійний регіон, ми організовуємо час від часу безкоштовні поїздки в Зарваницю, ви б бачили ті очі людей, які їдуть! Це дуже втомливо – люди немолоді, нездорові, і з колясками, намучимось завжди, але така віддача! Ми намагаємось бути різноманітними. Самі розуміємо – життя наших підопічних таке сіре, тому намагаємось хоч трохи його прикрасити,  шукаємо і волонтерів, і благодійників . Вони хочуть уваги, хочуть цукерок, не кожен може ті банани і апельсини. Ви б бачили ті очі, коли ми приходимо до них з гостинцями! Більшість  з наших підопічних без дітей, самотні. Ми стаємо їхніми дітьми…

Контактна інформація:

Контактна особа: Наталія Масник

Тернопіль, вул. Замонастирська, 1
+38 (098) 493 7179
https://caritas.te.ua/

Categories: Новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

uk Українська
X