Цю розповідь ми хочемо присвятити людині, яка пережила Другу світову війну та окупацію. Анатолію Васильовичу майже 90, і за своє довге життя він бачив, як змінюються люди, місто, країна..

Під час німецької окупації Дніпропетровська, хлопець пережив чимало: примусову працю, втрату друзів, близьких. Але своє життя зберіг. По закінченню війни Анатолій закінчив школу, вступив до ремісничого училища. Базові професійні навички та природній хист допоміг пану Анатолію у подальшому.

З часом чоловік почав працювати на ЮМЗ, спочатку звичайним робочим, згодом – старшим майстром. На заводі познайомився з майбутньою дружиною. Не зважаючи на свій дуже поважний вік, Анатолій Васильович має здоровий дух та ясну пам’ять.

Завдяки напряму “Домашнія опіка”, пан Анатолій отримує підтримку та допомогу. Соціальний працівник Люда Шостак регулярно прибирає у домі, закуповує продукти, робить гігієнічні процедури. За словами Анатолія Васильовича, це неабияк мотивує його дожити до 90-річного ювілею.