Миколі Павловичу 82 роки. Своє дитинство чоловік провів на Донеччині, а в 1980 році переїхав до Дніпра, де згодом і одружився. 20 років пропрацював на шинному заводі складальником автопокришок. Життя йшло…

Коли, в 2004 році у пана Миколи померла дружина – він залишився сам. Це дуже відобразилося на його психоемоційному стані, внаслідок чого він занедбав своє житло. А потім і здоров`я дало про себе знати: почала розвиватися хвороба Паркінсона, та поступово почав втрачатися зір. Пан Микола вже не в змозі сам себе обслуговувати.

Старенький має двох синів, проте вже 16 років з ними немає ніякого зв`язку. А нещодавно з паном Миколою трапилася жахлива пригода: у ванній кімнаті перегоріла лампа, він намагався сам її замінити, але не втримався і впав, отримав травми. Так і пролежав 2 дні, поки сусіди насторожилися, що його вже не було видно і вибили двері.

Микола Павлович був дуже виснаженим, кволим, потребував догляду… Сусіди й звернулися до КарітасуДонецьк в відділення “Домашня_опіка” за допомогою.

Ситуація була настільки важкою, що довелося підключати всю професійну команду соціальних працівників Домашньої опіки (прибирання, травлення комах), щоб можна було налагодити побут старенького…

За 4 місяці догляду пана Миколи соціальним працівником Чернухою Інною, можна побачити позитивну динаміку в його стані здоров`я (старенький почав краще пересуватися по квартирі) і з нетерпінням чекає на кожну зустріч з соціальним працівником.