0 Comments

Серед тих, кому надійшла допомога продуктовими наборами, закупленими за кошти ініціативи «ДоБаДі», яка впроваджується спільно Карітасом України, БФ «Життєлюб» та «Новою поштою», є люди, на долі яких безпосередньо вплинула війна на Сході України. Ось тільки декілька простих життєвих історій…

Олена, 89 років, опікується Карітас Мелітополь

Пані Олена народилась у Луганську, там закінчила школу. Після заміжжя переїхала до селища міського типу під назвою Станиця Луганська, де родина і прожила всі роки, аж поки не почалися обстріли з боку Росії. Вони зрозуміли, що не хочуть помирати, – тому вирішили їхати на пошуки кращого життя.

У березні 2015 року школа, де працювала завучем донька пані Олени, згоріла від обстрілів, а з нею і всі документи. Залишився тільки диплом про педагогічну освіту. Родина прийняла рішення про переїзд до Полянівки, Мелітопольського району. «Ми приїхали з двома пакетами і в нас нічого не було», – каже пані Олена. – Але люди доброї волі допомагали з всіма необхідними речама. Якби не ця Полянівка то не знаю де б ми були. Вже 6 років, як ми залишили Луганськ і не хочемо повертатись, бо тут є наш дім».

Надія, 93 роки, опікується Карітас Лозова

«Я народилась і виросла в квітучому Донецьку, у робітничій родині. Старші брати були шахтарями, я працювала вчителькою. Не скажу, що життя було легким, але ми раділи тому, що мали. Вийшла заміж, народились діти, потім внуки, які непогано влаштували власне життя. Та в 2014 році світ ніби перевернувся. Ми завжди залишались патріотами своєї держави. І прийняли рішення виїжджати з Донецька, хоч там і залишилось все наше майно. У Лозовій в нас були знайомі, які прийняли нас на деякий час. Але коли тобі за 80 не так просто починати життя заново. Але ми змогли. Мій син і внук перебувають в зоні ООС, і я  цим дуже пишаюсь. Надіємось що скоро війна закінчиться, і ми знову повернемось у рідний Донецьк

Антоніна, 82 роки, опікується Карітас Броди

Жінка звернулась до Карітасу у стані глибокої депресії через загибель онука в зоні АТО. Її нічого не цікавило, не було бажання долучатись до заходів Карітасу, жінка просто не мала мотивації ні до нових знайомств, ні до соціальної активності, ні взагалі до життя. Втім, регулярні відвідини організації сприяли покращенню психоемоційного стану пані Антоніни. Спілкування з однолітками та молоддю спонукали її стати волонтером – зараз вона пише листи на Схід, передає нашим бійцям власноруч приготовану консервацію, надихає власним прикладом мешканців міста до активної соціальної діяльності. 

«Для людей мого віку важливо знати, що у вирішенні щоденних проблем ми не одинокі, що є люди, які у важку хвилину можуть підставити дружнє плече, взяти на себе частину наших повсякденних турбот. Ви завжди будете бажаними гостями у моєму домі. Дякую!»

Проєкт триває і долучитись до нього можуть всі бажаючі представники бізнес-структур – для участі підприємству достатньо обрати один або декілька населених пунктів і впродовж принаймні трьох місяців постачати йому продуктові набори. Вартість одного – 280 гривень, і його вистачає на місяць. Вартість партії наборів із 50 штук на місто – 14 000 грн. Пишіть на пошту happyoldcomua@gmail.com

Карітас України проводить постійний збір коштів від благодійників, аби 50 українців дорослого віку з Волновахи щомісяця могли отримувати такі ж великі продуктові набори. Допомогти просто  –  переходьте на http://caritas.ua/causes/dobadi-volnovakha/

Categories: Новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *