Раїсі Семенівні – 76. Все життя вона прожила в Стаханові Луганської області, але війна змусила її перебратись до Харкова. Зараз вона живе у маленькій орендованій квартирі на околиці міста, нею опікуються працівники «Домашньої опіки» Карітас Харків.

«Там у мене пройшло все життя – квартира трикімнатна залишилась, – згадує жінка. Як йшла на пенсію, то все туди купила, і машинку, і холодильник, думала, щоб до кінця життя вистачило, а вийшло, що в чому вийшла – в тому і приїхала сюди, ні ложки, ні виделки. Не дай Бог такого нікому. Але я дякую Богу, що я не на вулиці, що тут не стріляють, що я жива. Часто свій дім згадую, там рідні стіни, все своє… Але назад вже навряд чи повернусь – навіть, якщо все владнається, то вже і сил не вистачить знову їхати. Але і тут не скажу, що нікому не потрібна – всі допомагають, і сусіди добрі, а дівчата з Домашньої опіки і приберуть, і ліки куплять, і до лікаря запишуть. Ми вже як рідні – вони мене добре знають, я про них, прийдуть – поговоримо, і вже є віддушина, я ж часто взагалі з дому не виходжу, а це мій зв’язок зі світом. Може ми вже тут за п’ять років всім і набридли, але їх допомога неоціненна, може Господь їх за це віддячить. Я молюсь день і ніч, аби цей проект не завершився, адже для мене – це моє життя…»

Проект “Домашня опіка для внутрішньо переміщених осіб” впроваджує Карітас Харків (вул. Молочна, 3 (2-й поверх).
Координатор проекту Марія Сех (097-77-815-91).

Поки проект фінансується міжнародними донорами, але це лише до кінця цього року. Можливо, є небайдужі благодійники і в Україні? Наші старенькі так чекають на допомогу і підтримку!