Дитинство пані Людмили було важке, багате на сумні події. У 1938 році розстріляли її дідуся, маму безпідставно ув’язнили до таборів на Колимі. Під час війни її разом із тіткою примусово відправили працювати за кордон.

«Після повернення додому я відчула людську відчуженість», – ділиться спогадами з дитинства літня підопічна. На щастя, ця сумна історія мала гарний кінець: тато, мама та маленька Люда були разом.

Дуже важливим є те, що ніякі важкі життєві обставини не змусили втратити в жінці людяність, доброту та щирість.

• 

• 

Пані Люда дуже вдячна проекту «Домашня опіка» БО «БФ «КАРІТАС ДОНЕЦЬК» у м. Дніпро та соціальному працівнику Наталі Вітровій, що у такий складний час, період пандемї вона допомогає вести домашнє господарство, закуповувати продукти харчування, ліки та стежить за станом здоров’я.

Наповнюйте себе хорошим та ділитися з ближнім!

З любов‘ю, Ваш КАРІТАС.