Марія Ульян – студентка, майбутній медик і психолог. Дівчина цікавиться культурою і мистецтвом, обожнює відвідувати музеї, галереї, виставки – це збагачує її новими ресурсами. Вона завжди прагне рости і розвиватися як особистість. І в одну мить Марійка відчула, що їй бракує можливостей для самореалізації. Так і почалася її історія волонтерства.

Шукаючи, де може знадобитися її допомога, дівчина познайомилася із Карітасом Івано-Франківська. “Мене цікавив розвиток в медичній справі, хотілося здобути практичних умінь і навичок, працювати з людьми, бо лише теорії, яку дає університет, мені недостатньо” – каже Марія. Ставши частиною команди Центру догляду вдома, з головою пірнула в роботу: почала долучатися до виїздів, підтримувати стареньких людей як психолог і турботливий медик.

У волонтерстві в Карітасі Марійку приваблює комунікація з людьми, можливість побачити іншу сторону життя та допомогти тим, хто потребує помочі. “Відвідуючи своїх підопічних, я почуваюся потрібною, корисною для цього світу. Ми звикли бачити привабливу картинку життя, вірити, що у світі все чудово, усі щасливі, здорові та ні про що не хвилюються. І коли потрапляєш до людини, яка більше 30 років не ходить, і усвідомлюєш, наскільки сильною і стійкою вона є, скільки в ній жаги до життя, усе перевертається. Ти стаєш небайдужим, переосмислюєш бачення реальності” – розповідає дівчина. Ділиться, що кожного разу, коли виходить від людини, з якою працювала, телефонує матері й каже: “Мамо, я така щаслива!…”. Допомога потребуючим людям дає їй це відчуття щастя і наповненості добрими емоціями.

Вивчаючи в університеті латинську, Марійка запам’ятала вислів “Consumor aliis inserviendo” – “світячи іншим, згораю сам”. У лікарській роботі та волонтерстві вона бачить можливість віддати іншому частинку свого серця, подарувати надію та впевненість, що добра не буває замало чи забагато – воно нескінченне.

…

Бути волонтером – значить світити іншим, ділитися своїм теплом, не бажаючи нічого взамін. Але дуже часто, коли ти віддаєш, отримуєш дещо більше і цінніше – усвідомлення, що змінити світ на краще, навіть допомігши одній людині, цілком реально.