Тяжка доля спідкала 83-річну пані Галину… З самого дитинства вона боролася за те, аби жити.
Коли їй було три роки – застала Фінську війну. Батьки тікали від такого страху з трьома дітьми на руках…зупинилися у м. Белосток (що в Польщі). А коли в 1941 році почали гудіти літаки – сім`я пані Галини зрозуміла, що їх чекає ще одна біда… Так і потрапили на межу з Білоруссю, в селище Барановічі, де жили декілька років…
Але жага до життя змусила пані Галину піти навчатися! Спочатку школа, потім музична школа по класу фортепіано. Всі побачили неймовірний талант, а Галина не зупинялася! Вступила до консерваторії і музика заполонила все її життя!
А ще, з самого малечку, з 8 років, пані Галина почала сама собі шити одяг, як мама навчила.
Проте, труднощі, з якими довелося стикатися у житті – дали про себе знати. Старенька майже нічого не бачить, вона інсулінозалежна. У пані Галини цукровий діабет, виведена кішечна стома.
Зараз їй допомагає соціальний працівник Карітасу Донецьк віділення “Домашня_опіка” Воронич Тетяна. Вона закупає продукти для старенької, готує їжу, прибирає, спостерігає за станом здоров`я… Але, пані Галина, на жаль, не бачить цю жінку, яка постійно поруч і допомогає їй… Намагається навпомацки зрозуміти…
Проте, залишається дуже вдячною #Домашня_опіка за всю допомогу!