Більше 50 років разом… а в один момент щасливі хвилини обірвалися… Завжди поруч, і опора, і поміч по дому, і підтримка, і друг, і кохання… Любов Григорівна завжди це відчувала.

Кожен з нас покликаний творити добро, бути милосердними одне до одного, любити і цінувати життя, але люди розуміють життя по-різному. Одні живуть для себе в багатстві, в розвагах, а другі

Пані Лариса за свої 59 років пережила багато негараздів. Усе почалося у 1995-ому, коли внаслідок нещасного випадку на роботі вона отримала травму голови. Ушкодження виявилося настільки серйозне, що жінка одержала

Надії Андріївні 95 років, і вона є однією з найстарших підопічних “Домашньої опіки” Карітасу Донецьк в місті Дніпро. Не зважаючи на свій дуже поважний вік, бабця Надія й досі оптимістка:

Ми щотижня пишемо про підопічних напряму “Домашня опіка”, і завжди дазнаємося різні життеві історії. Але цей чоловік має одну особливість, якої в наших оповідях ще не було.  Пан Михайло пропрацював

Пані Валентина з раннього дитинства мала серйозні проблеми зі здоров’ям. Хтось тільки починав пізнавати світ, а вона вже мала невтішний діагноз – поліомієліт. Їй було всього 2 роки, але життя

Цю розповідь ми хочемо присвятити людині, яка пережила Другу світову війну та окупацію. Анатолію Васильовичу майже 90, і за своє довге життя він бачив, як змінюються люди, місто, країна.. Під

Кожен отримав святкового великоднього кошика, частинку щастя, уваги, турботи та піклування Робота з тими, хто потрапив у складні життєві обставини, спричинені інвалідністю, віком чи станом здоров’я, вимагає відповідальності, християнського милосердя

«Зараз або ніколи», – твердо вирішив для себе Мирослав Іванович, і у 2014 переїхав до м. Дніпра. Тепер він – переселенець. Колись чоловік здобув духовну освіту, закінчив  семінарію та духовну

Лідії Федорівні 83. Все життя жінка пропрацювала на Південьмаші і завжди пишалася своєю роботою. Однак життя летить швидко: пенсія і старість, як завжди стукають непомітно. Зараз пані Ліда залишилася самотньою